23 серпня українці святкують День Державного прапора. Це свято відзначають з 2004 року, але історія одного із головних символів нашої держави має тяглість ще з давніх часів.
Зануримось трішки у нашу історію!
Жовтий та синій колір часто використовували на стягах та гербах князів та знаті. У ХІV ст. ці кольори були присутні на гербі Галицько-Волинського князівства. Король Данило Галицький, при заснуванні Львова, обрав для гербу міста золотого лева на синьому тлі.
Поєднання жовтого та синього кольорів зустрічаємо і в добу козацтва. Прапори Війська Запорозького були синім полотнищем із золотим орнаментом (зображення лицаря, або ликом святих).
Під час української революції 1917–1921 роках така ж колористика була у державному прапорі Української Народної Республіки. Закон про Державний прапор республіки Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським прийняла 2 березня 1918 року.
У січня 1918 року біля залізничної станції Крути під цим прапором вступили у бій з російським окупантом легендарні українські вояки – Герої Крут.
У листопаді 1918 року державним символом Західно-Української Народної Республіки став синьо-жовтий прапор. У 1939 році цей стяг стає і державним символом в Карпатській Україні.
Прапор України у приміщення ВРУ.
Із здобуттям Україною незалежності, після розпаду СРСР, синьо-жовтий прапор стає Державним. Офіційно Президія Верховної Ради України цей статус закріпили за ним у вересні 1991 року.
Прапор –це боротьба! Прапор – це наша перемога!
Перемога України!
